1. Технологічна Карта Вирощування Ярого Ячменю
2. Технологічна Карта Вирощування Соняшнику

З міст Вступ РОЗДІЛ І. Народногосподарське значення і економічна ефективність її виробництва у господарстві РОЗДІЛ ІІ. Ботаніко – біологічна характеристика 2.1 Ботанічна характеристика 2.2 Біологічна характеристика 2.2.1 Відношення до вологи 2.2.2 Відношення до тепла 2.2.3 Відношення до живильних речовин 2.2.4 Відношення до ґрунтів 2.2.5 Фази розвитку,етапи органогенезу, критичні періоди у житті рослин РОЗДІЛ ІІІ. Технологія вирощування 3.1Місце у сівозміні 3.2Система обробітку ґрунту 3.2.1 Основний обробіток 3.2.2 Передпосівний обробіток 3.3Система удобрення культури 3.4Підготовка насіння до сівби 3.5Технологія сівби 3.5.1 Строки сівби 3.5.2 Способи загортання насіння та глибина сівби 3.5.3 Норми висіву 3.6Догляд за посівами 3.7Збирання врожаю 3.7.1 Обгрунтування cтpоків i засобiв збирання РОЗДІЛ IV. Технологічна схема обробітку проса РОЗДІЛ V. Загальна характеристика Житомирської області 4.1. Рослинність 4.3.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ВИРОЩУВАННЯ СОЇ Менеджмент Кафедра менеджменту організацій. Механизация сельского хозяйства, автоматизация и механизация, механизация работ, лекции. Barbie horse adventures скачать.

Ґрунти Висновки і пропозиції Список використаної літератури Вступ аграрна і національна дотримка України в галузі агропромислового виробництва спрямована на досягнення продовольчої безпеки держави, створення умов для розвитку високоефективного виробництва та вирішення проблем соціальної інфраструктури. На протязі останніх років в аграрному секторі економіки проведено ряд важливих етапів реформування, які радикально змінили виробничих відносин, закріпили основні принципи функціонування ринкових, створили передумови для інтегрованої взаємодії окремих сфер діяльності та забезпечили новий рівень відповідальності за використання природних, економічних і людських. В Степовому регіоні зосереджено 45,9% сільськогосподарських угідь України, які характеризуються найбільш високим потенціалом продуктивності грунтів.

Природно-економічні і соціальна дозволяють вести багатогалузеве з перспективами зростання обсягів і ефективності виробництва. Основною рисою зміни соціально-правового устрою в агрокомплексі та трансформування економіки села стала земельна. Площі сільськогосподарських угідь в зоні Степу, які знаходяться у приватній власності, становлять 71,4%. Прискореними темпами проходить також інших засобів виробництва. Наукові основи раціонального землекористування, впровадження новітніх агротехнологій в рослинництві і тваринництві, формування нових організаційно-економічних відносин в агропромисловому виробництві поставило важливі завдання щодо комплексного вирішення проблем розвитку інфраструктури цієї галузі економіки. Враховуючи важливе значення сільськогосподарської галузі для економіки України, стабілізації соціально-економічної ситуації, зростання експортного потенціалу і міжнародного авторитету держави в наукових основах ведення агропромислового виробництва передбачено систему докорінного підвищення родючості грунтів, створення високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і тварин, механізмів економічного регулювання і стимулювання виробництва.

Головною метою реалізації науково-обгрунтованої програми є створення ресурсної і законодавчої бази, а також сприятливого інвестиційного для ефективного використання природних, і людських ресурсів. В результаті виконання основних позицій програми розвитку сільського господарства передбачається довести в 2010 році до 24,4 млн.т., 2,1 млн.т., цукрових буряків 4,1 млн.т., молока – до 8,8 млн.т., м’яса до 2,5 млн.т. Ряд технологічних та заходів дозволять створити збалансовану кормову базу для різних порід сільськогосподарських тварин. Валовий збір кормових одиниць сіяних культур досягне 13,3 млн.т. Серед основних ‘яних культур СНД найбiльш поширеною е просо. Воно цiнне cвоїм пшоном, яке вщзначаеться високими харчовими якостями.

У складi пшона вміст бiлка становить, крохмалю 81%, жиру 3,5%, клiтковини 1- 2%. За вмістом бiлка пшоно наближаеться до манної i круп, переважае ячмiнну, перлову, гречану i особливо рисову крупи, поступаючись лише вiвсянiй, яка мiстить до 16% бiлка. У його складi бiльше жиру, нiж у крупi iнших культур, крім вiвсяноi, багато крохмалю та порiвняно мало клiтковини. Пшоно багате на зольнi елементи, мiстить такi важливi вiтамiни, як B1, B5, РР, а та кож мiкроелементи. Швидко розварюеться (через 25 – 30 хв), дае високий привар (12 – ), а каша добре засвоюеть­ся органiзмом людини. У з пшона готують особливу де­лiкатесну кашу «тару».

Iнколи з пшона виготовляють борошно, яке ВIшористовують у кондитерсыiй прuомисловостi. Просо мае кормове значення. Иого зерно та пшоняна каша ­практично незамiнний корм для курчат. Використання проса для дорослих курей пiдвищуе ix несучiсть i мiцнiсть Шlеарлупи яець. Для вiдгодiвлi гусей, свиней до6рим кормом е просяне борошно у сумiшi з або iншими харчовими вiдходами. Вiдходи Biд переробки проса на пшоно, у складi як их е до 16% бiлка та багато жиру, – цiнний концентрований корм для тварин. Луску, яка за­лишаеться при виробництвi пшона, використовують для виготов­лення комбiкормiв.

Народногосподарське значення і економічна ефективність її виробництва у господарстві значення. Серед основних круп’яних культур СНД найбiльш поширеною е просо. Воно цiнне своїм пшоном, яке вщзначаеться високими харчовими якостями. У складi пшона вміст бiлка становить 12%, крохмалю 81%, жиру 3,5%, клiтковини 1- 2%. За вмістом бiлка пшоно наближаеться до манно! I кукурудзяноi круп, переважае ячмiнну, перлову, гречану i особливо рисову крупи, поступаючись лише вiвсянiй, яка мiстить до 16% бiлка. У його складi бiльше жиру, нiж у крупi iнших культур, крім вiвсяноi, багато крохмалю та порiвняно мало клiтковини.

Пшоно багате на зольнi елементи, мiстить TaKi важливi вiтамiни, як B1, B5, РР, а та кож мiкроелементи. Швидко розварюеться (через 25 – 30 хв), дае високий привар (12 – 13%), а каша добре засвоюеть­ся органiзмом людини.

У Казахстанi з пшона готують особливу де­лiкатесну кашу «тару». Iнколи з пшона виготовляють борошно, яке ВIшористовують у кондитерсыiй прuомисловостi. Просо мае кормове значення. Иого зерно та пшоняна каша ­практично незамiнний корм для курчат.

Використання проса для дорослих курей пiдвищуе ix несучiсть i мiцнiсть Шlеарлупи яець. Для вiдгодiвлi гусей, свиней до6рим кормом е просяне борошно у сумiшi з картоплею або iншими харчовими вiдходами. Вiдходи Biд переробки проса на пшоно, у складi як их е до 16% бiлка та багато жиру, – цiнний концентрований корм для тварин. Луску, яка за­лишаеться при виробництвi пшона, використовують для виготов­лення комбiкормiв. До цiнних грубих кормів належить просяна солома.

Яка при зби­paннi проса на зерно зберiгае зеленуватий стан, добре облистнена, мае приемний запах i бiльш поживна, нiж солома iнших культур. У 100 кг її мiститься 50 корм. Добр им кормом е та кож полова, у 100 кг якоi мiститься 42 корм. Просо в зеленому cтанi добре поiдаеться великою рогатою худо бою, вiвцями, тому його вирощують на зелений корм, CiHO, для ви­пасання худоби. Проте випасати тварин слiд обережно – BiдoMi ви­падки ix отруення.

Просо як скоростигла культура мае певне агротехнiчне значення: використовуеться як страхова культура для пересiвання загиблоi озимини, придатна для пiсляукiсних та пiсляжнивних посiвiв, може використовуватись як покривна культура для багаторiчних трав. Походження та поширення. Просо – одна з давнiх зернових культур світового землеробства, яка була вiдома народам централь­ного i захiдного Китаю, гiрських районiв Монголii за 3 – 5 тис. В доiсторичнi часи просо перемiстилося з Азii в европу (Iтa­лiю), Африку. Близько 2500 р.

Технологічна Карта Вирощування Ярого Ячменю

Просо відоме в Закавказзi. У сучасному світовому землеробствi просо вирощують на площi близько 40 млн га. Iз зарубiжних країн просо поширене на великих площах у Китаi, Монголii, Пакистанi,’ 1 ндй, Афганiстанi, Японii; у европi – в Болга­рй, Югославii, Туреччинi, Румунй, Угорщинi, Польщi. У СНД основ­ними районами виробництва проса є Поволжя, Пiвнiчний, Центральночорноземна зона, краiни Середньо! Азii, За­хiдний Сибiр, YKpaiHa.

Загальна посiвна площа проса в СНД сягае в окремі роки 2,8 – 3 млн га (1990 р.), в Україні – до 300 тис. В Українi просо найбiльш поширене в Степу та Лiсостепу. Середнi врожаi проса в СНД коливаються Biд 13,5 до 18,4 ц/га, в Українi вiд 14,9 до 19,4 ц/га. Застосовуючи прогресивнi технологii, кращi господарства Украiни вирощують по 45 – 55 ц/га i бiльше зерна на всiй площi посiву. Просо вирощують для одержання цінного харчового продукту – пшона.

Крім крупи, із зерна проса виготовляють борошно, яке споживають у чистому вигляді і як домішку до житнього борошна для підвищення його поживності. До поширених районованих в Україні copтів проса нале­жать: Веселошщолянське 176, Київське 87, Миронiвське 51, Старт, Харкiвське 31, Xapківське 57, Сонячне, Лiлове, Сяйво та iH. Ботаніко – біологічна характеристика 2.1 Ботанічна характеристика Морфобiологiчнi та екологiчнi особливостi.

Вид проса включае такі рiзновиди: флявум, (flavum), ауреум, (аиlеит), субфля­вум, (subflavum), сангвiнеу,м, (sanguineum), субсангвiнеу,м, (subsan­guineum). Довжина волотей 15 – 30 см, залежно Biд рiзновиду. Вони пониклi нещiльнi, слабкопониклi середньо!

Щiльностi, злегка пониклi щiльнi з подушечками на нижнiй частинi волотi або без них. Забарвлення зерна свiтло-жовте, свiтло-кремове, золотисто-жов­те, кремове, ясно-червоне, темно-червоне, оранжеве.

Технологічна Карта Вирощування Соняшнику

За формою зер­но 6увае овальним, кулястим, округло-овальним, овально-видовже­ним. Маса 1000 зерен становить 5,7 – 8,2 г. Плiвчастiсть становить 12 – вiд маси зерна.Висота рослини змiнюеться від 65 до 125 см, мiжвузлiв 5 – 7.